Позитивна психотерапія (ППТ за Пезешкіаном, з 1977 року) — це психотерапевтичний метод, розроблений психіатром і психотерапевтом Носсратом Пезешкіаном та його колегами в Німеччині, починаючи з 1968 року. Ця гуманістична психодинамічна психотерапія базується на позитивній концепції людської природи. ППТ є
інтегративним методом, який включає елементи гуманістичної, системної, психодинамічної та когнітивноповедінкової терапії. Сьогодні центри та тренінги з
позитивної психотерапії існують у близько двадцяти країнах світу. Не слід плутати з позитивною психологією [1].
ОПИС
Позитивна психотерапія (ППТ) — це терапевтичний підхід, розроблений Носсратом Пезешкіаном у 1970-1980-х роках [2][3][4] . Спочатку відомий як «диференційний аналіз», він був перейменований на «позитивну психотерапію», коли Пезешкіан у 1977 році опублікував свою роботу, яка згодом була перекладена англійською мовою в 1987 році. Термін «positive» або «positivus» (з латинської) в ППТ відноситься до актуальних, реальних і конкретних аспектів людського досвіду. Основна мета позитивної психотерапії та її практиків — допомогти пацієнтам і клієнтам розпізнати та розвинути свої здібності, сильні сторони, ресурси та потенціал. Цей підхід поєднує в собі елементи різних модальностей психотерапії, зокрема: гуманістичний погляд на природу людини та терапевтичний альянс; психодинамічне розуміння психічних і психосоматичних розладів; системний підхід, який враховує сім’ю, культуру, роботу та навколишнє середовище, а також практичну самодопомогу; цілеспрямований п’ятиступеневий терапевтичний процес, який інтегрує техніки з різних терапевтичних методів [5] . Опис Dr. Nossrat Peseschkian ППТ характеризується конфліктоцентричним та ресурсно-орієнтованим підходом, який спирається на транскультуральні спостереження в більш ніж двадцяти різних культурах.[6] Перебуваючи між мануалізованою когнітивно-поведінковою терапією та процесно-орієнтованою аналітичною психотерапією, ППТ використовує напівструктурований підхід до діагностики, лікування, посттерапевтичної самодопомоги та тренінгів.
ПРО ЗАСНОВНИКА
Засновник позитивної психотерапії, професор, доктор Носсрат Пезешкіан, був німецьким психіатром, неврологом, психотерапевтом і фахівцем з психосоматичної медицини, родом з Ірану. Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років він черпав натхнення з різних джерел, особистостей і подій: Панівний дух тієї епохи, який породив гуманістичну психологію та її подальший розвиток. Особиста взаємодія з видатними та впливовими психотерапевтами та психіатрами, такими як Віктор Франкл, Якоб Л. Морено, Генріх Менг та іншими. Гуманістичні та інтегративні принципи й цінності Віри Бахаї. Прагнення до інтегративного підходу, зокрема через негативний досвід конфліктів між психоаналітиками та поведінковими терапевтами в Німеччині того часу. Широкі транскультуральні спостереження в більш ніж двадцяти культурах, зумовлені пошуком культурночутливої методології. Носсрат Пезешкіан пов’язаний з розвитком цього підходу, оскільки його життєва історія та особистість значною мірою вплинули на його створення. Біограф описує його як «мандрівника між двома світами» [7] , а його біографія має підзаголовок «Схід і Захід».
За словами Пезешкіана, до розвитку позитивної психотерапії його спонукав власний досвід іранця, який з 1954 року проживає в Європі, що дозволило йому гостро відчути відмінності в поведінці, звичаях і ставленні між культурами. Це усвідомлення почалося ще в дитинстві, коли він, будучи бахаї, спостерігав, як відрізняються релігійні звичаї його однокласників-мусульман, християн та євреїв, а також вчителів. Цей досвід спонукав його замислитися над взаємовідносинами між різними релігіями та людьми, а також зрозуміти, що ставлення до них зумовлене світоглядом і сімейними уявленнями. Під час навчання на медичному факультеті Пезешкіан був свідком протистояння між різними психіатричними, неврологічними та психотерапевтичними позиціями, що навчило його важливості відкидання упереджень. Цей досвід допоміг йому почуватися комфортно на Заході, де такі поняття, як рівність чоловіків і жінок, завжди були для нього даністю [7] . Позитивна психотерапія сходить до основ гуманістичної психології та психотерапії, які були закладені такими піонерами, як Курт Гольдштейн, Абрагам Маслоу та Карл Роджерс. Під час навчання Носсрат Пезешкіан зазнав глибокого впливу від особистих зустрічей з такими відомими психотерапевтами, як Генріх Менг, Віктор Франкл та Якоб Леві Морено, що залишили довготривалий слід.
Однак Пезешкіан також був свідком конфліктів між різними школами та підходами в німецькій психотерапевтичній спільноті, де психоаналітики та поведінкові терапевти відмовлялися співпрацювати навіть під час простого обіду [7] . Більше того, сильний вплив психоаналізу та його подальшого розвитку, включаючи неофрейдизм, психосоматичні та фокус-орієнтовані підходи, такі як Балінт, також сформували перспективу Пезешекіана. У відповідь на це він прагнув побудувати метатеорію, яка могла б подолати розбіжності між цими різними методами. Водночас певні принципи Віри Бахаї глибоко зачаровували й надихали Носсрата Пезешкіана протягом усього його життя. Ці принципи охоплювали гармонію між наукою і релігією, бахаїстську концепцію людини як «копальні, багатої на безцінні самоцвіти» [8] , а також бачення глобального суспільства, що охоплює культурне розмаїття. Ці принципи відіграли значну роль у формуванні його творчості та філософського світогляду.
Прогрес позитивної психотерапії можна пояснити кількома факторами, які сприяли її розвитку протягом тривалого часу. Ці фактори включають знання, отримані в процесі безперервної медичної освіти, досвід, набутий під час роботи з пацієнтами в психотерапевтичних і психосоматичних практиках, взаємодію з представниками різних культур, релігій і систем цінностей, а також різноманітний і варіативний характер психотерапевтичних методів. Кульмінацією цього накопиченого досвіду стало створення «Диференціального аналізу» в 1969 році, який згодом зазнав вдосконалення і в 1977 році з’явився як Позитивна психотерапія. Назви ранніх книг, написаних Пезешкіаном, таких як «Психотерапія повсякденного життя» (1974) (http s://www.amazon.com/Positive-Psychotherapy-Everyday-Nossrat-Peseschkian/dp/1524631434) і «У пошуках сенсу» (1983) (https://www.amazon.com/Search-Meaning-Nossrat-Peseschkian-M-D/dp/152463 1612), відображають вплив психоаналізу та екзистенціальних шкіл психотерапії на розвиток позитивної психотерапії [9] . Крім того, назва «Позитивна сімейна терапія» (1980) (https://www.amaz on.com/POSITIVE-FAMILY-THERAPY-Nossrat-Peseschkian/dp/1524662046) підкреслює її паралельний розвиток з системною сімейною терапією протягом 1970-х років. Загалом Пезешкіан є автором 29 книг і численних статей про цей підхід, що сприяло його широкому літературному висвітленню та поширенню.
ПОВНУ СТАТТЮ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ ЗА ПОСИЛАННЯМ